Pagina:Decurtins - Rätoromanische chrestomathie, IV.djvu/693

Da Wikisource.
Jump to navigation Jump to search


e nova 685 [p. 97] Materia substanziale de las selbas æi quæsta: a — o — ò — u — à — ò — e — ù — formale quælla: b — c — d — f — j — h — k — l — m — n — p — q — r — s — t — v — z = g — g — g — ç — ş —. Il — x — y — æn tralashai sko non necæssaris — ed il: z — 5 korresponde al: ts —. Konselbaziun d' igl: a — b —: ab — ac — ad — af — aj — ah — ak — al — am — an — ap — aq — ar — as — at — av — az — ag — ag — ag — aç — aş. Konselbaziun d' igl: b — a — &: ba — bo — bò — bu — bà 10 — bò — be — bù — bi; d' il: ca & — d' il: da & — d' il: fa & — d' il: ja & — d' il: ha & — d' il: ka & — d' il: la & — d' il: ma & — d' il: na & — d' il: pa & — d' il: qua & — d' il: ra & — d' il: sa & — d' il: ta & — d' il: va & — d' il: za & — ga — gà — gà — ça — şa —. 15 Konselbaziun d' igl: bca — bco — bcó — bcu — bcà — bcò — bce — bcù — bci; d' il: bda — & — bfa — bja — bha — bka — bla — bma — bna — bpa —, stat daven — bqua — bra — bsa — bta — bza — bga — bga — bga — bça — bşa. 20 En la medæma moda po in ir a tras tòt il Literal, e selbar æl. Konselbaziun kón in vokal a miez: bab — bac — bad — baf — baj — bah — bak — bal — bam — ban — bap — baqu — bar — bas — bat — bav — baz — bag — bag — bag — baç — baş. Ashia va æ: [p. 98] cab & dab — fab — jab — hab — kab — 25 lab — mab — nab — pab — quab — rab — sab — tab — vab — zab — gab — gab — gab — çab — şab & Sin la medæma moda va: babc — babd — babf — babj — babh — babk — babl — babm — babn — babp — babqu — babr — babs — … babt — babv — babz — babg — babg — babg — babç — babş. 30 Ashia: stagl gl: a — po nins æ prender in auter vokal, e selbar; ær auters konsonants, e mùdar sin las pli posseivles modas. Hai tratg a la quorta. b) Lekziun. … La lekziun æi l' okupaziun de leger. Leger vol dir: mæter enzæmen las selbas, e quælas bein pronunziar — — — bein konzepir, e bein sbokar 35 — u imaginar ælas. Ælla sedistingue en duas konsideraziuns: en vushale, ed intelæktuale, quæsta konsist enten la kapazitat ed entelgientsha, e tshælla enten la pronunzia de vush; de vush: bassa, ne: aulta. La lekziun buna sto haver cærtas bunas qualitats, shigliok sedegeneræsh'

-696-